Шлях становлення лікарем не закінчується після університету, після років інтернатури та спеціалізації.
 "Non progredi est regredi" з латині означає "Не розвиватися, значить бути позаду". Саме цей крилатий вислів закарбувався у моїй пам'яті ще з першого курсу навчання в Одеському національному медичному університеті. Тож його я й досі несу крізь життя та свою практику лікаря-стоматолога кожного дня.
Шлях лікаря то є постійний шлях титанічної праці, навчання та самовдосконалення. Це стає стилем життя. Цьому мене навчили безсонні ночі чергування у відділенні щелепно-лицьової хірургії на базі Інституту стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України (саме там проходили часи моєї інтернатури) та асистентування лікарям під час операцій.
Медицина -- це справа усього життя, і я щиро люблю цю справу. Посмішки дітей та їх батьків після вдалого лікування. Різницю між тим, як дитина вперше з обережністю перетинає поріг кабінету та коли біжить до тебе в обійми, заходячи в клініку, після багатьох візитів, коли все вже знайоме.
Усе для того, щоб зробити лікування якісним та комфортним.